Орест зупиняється біля вікна, де двір тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6711, 6712. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
6711 | 6711 |
6712 | 6712 |
6713 | 6713 |
6714 | 6714 |
6715 | 6715 |
6716 | 6716 |
6717 | 6717 |
6718 | 6718 |
6719 | 6719 |
6720 | 6720 |